Про це говорить вся Махалля (1960).

В одному з кварталів старої частини Ташкента (Махалле), у глинобитних будиночках навпроти великого нового корпусу живуть сім'ї будівельників: муляр із дружиною та донькою Сайєрою, старенька Мехріхон, син якої Азімджан завершує навчання в Москві, завскладом Арслан із сином-кранівником Умаром. Сайєра щойно закінчила школу, потай від рідних вступила на завод. Сусідки посилено намагаються втрутитися у її долю: Мехріхон хоче одружити з нею Азімджана, а дружина Арслана - свого сина. Після низки непорозумінь виявляється, що Азімджан вже одружився в Москві, а Умар закоханий в Уміду, що працює з ним на будівництві. Молодь допомагає Умару подолати опір батьків та одружитися з Умідою. Щасливі сім'ї переселяються з Махаллі до щойно відбудованого будинку.